Професійні Йо-йо

Йо-йо — іграшка, що складається з двох однакових за розміром і вагою дисків, скріплених між собою віссю, на яку петелькою надіта мотузка. Працює за принципом маятника Максвелла і гіроскопа.

Йо-йо з мотузкою у вигляді петлі починає свій розвиток приблизно з 1920 року (модифікація філіппінця Педро Флореса), також звана «Old School» (Стара школа). Епоха таких йо-йо тривала аж до 1990-х років.

Починаючи з 1990 року в йо-йо почали ставити підшипник, що дозволило значно збільшити час, протягом якого йо-йо «спить» на кінці мотузки, а це, в свою чергу, дозволило збільшити час гри. Стиль гри з даними йо-йо називається, відповідно, «New School» (Нова школа).

Сучасні йо-йо оснащені підшипником і силіконовими гальмами на внутрішній стороні половинок йо-йо. Також збільшено відстань («геп», англ. gap) між половинками іграшки. Для повернення йо-йо цього типу в руку необхідно виконати спеціальний трюк bind.